Бери свою гривню і живи як хочеш
Сьогодні молоді люди все частіше шукають заробітку у великих містах. У яких, на їхню думку, можна знайти непогану роботу та піднятися по кар'єрній драбині. Проте, як виявилось, не так усе легко. Я вирішила дослідити скільки коштів потрібно молодій людині для гідного життя. Розпочала з пошуку роботи. Нині на дошках та сайтах з оголошеннями не проблема знайти роботу у простому магазині, де, власне, після телефонного дзвінка, мені одразу запропонували роботу з зарплатнею у 1200 гривень. Та, як виявилось, після усіх державних стягнень, за місяць роботи на руки отримала 1062 гривні.
Наступним кроком став пошук житла. Після кількох наполегливих телефонних дзвінків таки знайшла – за 400 гривень у місяць, щоправда, як уточнили, жити доведеться разом з господарем. Виявляється знайти житло молодій людині у місті таки проблематично, адже більшість квартир здаються з непридатними умовами для життя, а ціни за місяць проживання достатньо високі – від чотирьохсот гривень з господарем і від тисячі гривень окрема квартира.
Отже, після оплати за житло, мій бюджет склав 662 гривні. Не так вже й багато. За підрахунками, якщо їздитиму тролейбусом лише на роботу і з роботи п’ять днів на тиждень, то витрачу щонайменше 60 гривень на місяць. Отже, у моєму гаманці залишилося 602 гривні.
Наступним етапом розподілу залишених коштів став похід в магазин, де намагалася придбати найнеобхідніші продукти. Насамперед купила половину хліба, його ціна дві гривні шістдесят копійок. Тож в середньому, якщо купляти його раз у два дні, то виходить, що на нього у місяць витрачатиму 40 гривень. Після придбання ще кілограма гречки, рису, макаронів, цукру, а також олію та сіль, в моєму гаманці залишилося 509 гривень. Глянувши у свій пакет зрозуміла, що мій споживчий кошик схожий на дуже сувору дієту, через яку можна отримати не одну шлункову хворобу. Тому вирішила взяти щось для приготування супів, тобто 3 кг картоплі на місяць (13,5 грн), 1кг моркви (10 грн), капусту (5 грн). Це зменшило мої кошти до 480 гривень 50 копійок. Щоб все моє меню не виглядало надто пісно, купила ще кілограм курячих литочок (28 грн), пів кілограма оселедця (23 грн), пачку масла (13 грн), банку сметани (11 грн) і бутилку молока (10 грн). Таким чином жирувати не доводиться, адже ці продукти можна буде придбати максимум два рази у місяць. Згадала і проте, що впродовж місяця питиму не воду з крана, тому купила ще дві пачки чаю по 25 пакетиків (однієї не вистачить, якщо пити двічі у день). У підсумку залишилося 314 гривень 50 копійок. На цьому закупівля продуктами завершилась, хоча зрозуміло, що це насправді далеко не повний перелік.
Невід’ємною частиною обов’язкових покупок стало придбання найнеобхідніших засобів побутової хімії: пральний порошок (8,50 грн), розчин для миття посуду (8 грн), мило (6 грн), зубна паста (20 грн), шампунь (16 грн). До цього переліку додалося придбання сміттєвих пакетів (5,50 грн), туалетного паперу (1,5 грн), зубної щітки (19 грн) і губок для миття посуду (12 грн). У підсумку залишок мого бюджету склав 216 гривень. Ніби все ідеально, але це лише на перший погляд, адже я не врахувала ще багато необхідних засобів особистої гігієни (гель для душу, пінку і станків для бриття, кремів та ін.), а з меню виключила будь-які фрукти і солодощі, зробивши його максимально строгим, ну і, звісно, поповнення мобільного телефону і користування інтернетом, також можна забути про купівлю одягу.
За результатами досліду, виявилося, що ціни, котрі нам диктує ринок не відповідають сьогоднішнім зарплатам, тому пересічний мешканець міста може лише існувати. Опитувані вважають, що для життя у Чернівцях необхідно заробляти мінімум від 3000 до 5000 гривень в місяць. Потрібно пам’ятати, що життя в експерименті відрізнятиметься від реального, адже в будь-який момент людина може потрапити до лікарні, а це витрати на ліки, чи її запросять на день народження. «Я живу одне життя, тому не хочу перебиватися з хліба на воду. Щоб я відчував себе повноцінно маю заробляти мінімум 4000 гривень», — каже тернопілянин Ігор Натуркач.
Світлана ЗАЙЦЕВА
Наступним кроком став пошук житла. Після кількох наполегливих телефонних дзвінків таки знайшла – за 400 гривень у місяць, щоправда, як уточнили, жити доведеться разом з господарем. Виявляється знайти житло молодій людині у місті таки проблематично, адже більшість квартир здаються з непридатними умовами для життя, а ціни за місяць проживання достатньо високі – від чотирьохсот гривень з господарем і від тисячі гривень окрема квартира.
Отже, після оплати за житло, мій бюджет склав 662 гривні. Не так вже й багато. За підрахунками, якщо їздитиму тролейбусом лише на роботу і з роботи п’ять днів на тиждень, то витрачу щонайменше 60 гривень на місяць. Отже, у моєму гаманці залишилося 602 гривні.
Наступним етапом розподілу залишених коштів став похід в магазин, де намагалася придбати найнеобхідніші продукти. Насамперед купила половину хліба, його ціна дві гривні шістдесят копійок. Тож в середньому, якщо купляти його раз у два дні, то виходить, що на нього у місяць витрачатиму 40 гривень. Після придбання ще кілограма гречки, рису, макаронів, цукру, а також олію та сіль, в моєму гаманці залишилося 509 гривень. Глянувши у свій пакет зрозуміла, що мій споживчий кошик схожий на дуже сувору дієту, через яку можна отримати не одну шлункову хворобу. Тому вирішила взяти щось для приготування супів, тобто 3 кг картоплі на місяць (13,5 грн), 1кг моркви (10 грн), капусту (5 грн). Це зменшило мої кошти до 480 гривень 50 копійок. Щоб все моє меню не виглядало надто пісно, купила ще кілограм курячих литочок (28 грн), пів кілограма оселедця (23 грн), пачку масла (13 грн), банку сметани (11 грн) і бутилку молока (10 грн). Таким чином жирувати не доводиться, адже ці продукти можна буде придбати максимум два рази у місяць. Згадала і проте, що впродовж місяця питиму не воду з крана, тому купила ще дві пачки чаю по 25 пакетиків (однієї не вистачить, якщо пити двічі у день). У підсумку залишилося 314 гривень 50 копійок. На цьому закупівля продуктами завершилась, хоча зрозуміло, що це насправді далеко не повний перелік.
Невід’ємною частиною обов’язкових покупок стало придбання найнеобхідніших засобів побутової хімії: пральний порошок (8,50 грн), розчин для миття посуду (8 грн), мило (6 грн), зубна паста (20 грн), шампунь (16 грн). До цього переліку додалося придбання сміттєвих пакетів (5,50 грн), туалетного паперу (1,5 грн), зубної щітки (19 грн) і губок для миття посуду (12 грн). У підсумку залишок мого бюджету склав 216 гривень. Ніби все ідеально, але це лише на перший погляд, адже я не врахувала ще багато необхідних засобів особистої гігієни (гель для душу, пінку і станків для бриття, кремів та ін.), а з меню виключила будь-які фрукти і солодощі, зробивши його максимально строгим, ну і, звісно, поповнення мобільного телефону і користування інтернетом, також можна забути про купівлю одягу.
За результатами досліду, виявилося, що ціни, котрі нам диктує ринок не відповідають сьогоднішнім зарплатам, тому пересічний мешканець міста може лише існувати. Опитувані вважають, що для життя у Чернівцях необхідно заробляти мінімум від 3000 до 5000 гривень в місяць. Потрібно пам’ятати, що життя в експерименті відрізнятиметься від реального, адже в будь-який момент людина може потрапити до лікарні, а це витрати на ліки, чи її запросять на день народження. «Я живу одне життя, тому не хочу перебиватися з хліба на воду. Щоб я відчував себе повноцінно маю заробляти мінімум 4000 гривень», — каже тернопілянин Ігор Натуркач.
Світлана ЗАЙЦЕВА
6 коментарів
«Я живу одне життя, тому не хочу перебиватися з хліба на воду. Щоб я відчував себе повноцінно маю заробляти мінімум 4000 гривень», — каже тернопілянин Ігор Натуркач.
Кто такой Игор Натуркач? Как он тут появился? Почему именно он)Это ваш гуру? Друг?) Зачем вы вспомнили именно его) Что из предыдущего текста показывает, что в конце его появится некий таинственный тернополянин ИГорь Натуркач и мысль именно о 4 000 гривнях, а не не о семи, трех, или одиннадцати)